Ще кілька років тому для більшості підприємців питання «де виробляти товар?» фактично мало одну очевидну відповідь — Китай.
Сьогодні ситуація змінюється.
В'єтнам дедалі частіше з'являється у стратегіях міжнародних компаній. Туди переносять частину виробництва, шукають нових постачальників, створюють додаткові виробничі майданчики та диверсифікують ланцюги постачання.
Але тут важливо не зробити поспішний висновок.
В'єтнам не став новим Китаєм.
І питання для українського бізнесу сьогодні звучить не так:
«Китай чи В'єтнам?»
Набагато правильніше запитати:
«Яка країна та яка модель постачання найкраще підходять саме для мого товару?»
Це принципово різний підхід.
Ідея: чому бізнес почав дивитися у бік В'єтнаму?
Головна причина — не просто дешевше виробництво.
Сучасний бізнес намагається зменшувати залежність від одного виробничого центру.
Якщо вся ваша продукція виготовляється в одній країні, будь-які зміни у логістиці, торговельній політиці, доступності сировини або виробничих потужностях можуть вплинути на весь ланцюг постачання.
Саме тому активно розвивається концепція China + 1.
Її логіка проста:
не відмовлятися від Китаю, а додати ще одну країну до виробничої системи.
І В'єтнам став одним із найпомітніших напрямків такої диверсифікації.
Це підтверджують і масштаби економіки країни.
У 2025 році зовнішньоторговельний оборот В'єтнаму досяг приблизно $930 млрд, а експорт товарів — $475,04 млрд. При цьому 77,3% експорту припало на підприємства з іноземними інвестиціями.
Тобто В'єтнам уже не можна сприймати просто як «країну дешевого виробництва».
Він став важливою частиною глобальних ланцюгів постачання.
В'єтнам активно розвиває виробництво
Один із найцікавіших показників — електроніка.
У 2025 році експорт електроніки, комп'ютерів та комплектуючих із В'єтнаму досяг $107,7 млрд, збільшившись на 48,4% за рік. Ця категорія вперше перевищила позначку $100 млрд і стала найбільшою експортною групою країни.
Значну роль також відіграють:
- текстиль
- одяг
- взуття
- меблі
- деревообробка
- машини та обладнання
- електронні компоненти
- споживчі товари
В'єтнам поступово поглиблює свою участь у міжнародному виробництві, а не просто виконує роль майданчика для простого складання.
Для українського підприємця це означає одне:
В'єтнам уже варто розглядати як реальний напрямок пошуку виробників.
Але чи означає це, що Китай можна просто замінити?
Ні.
Розв'язка: чому Китай досі важко замінити?
Тому що Китай — це не просто фабрики.
Це виробнича екосистема.
Уявімо, що вам потрібно виготовити складний товар.
Для нього потрібні:
- пластикові деталі
- металеві компоненти
- електроніка
- акумулятори
- упаковка
- фурнітура
- етикетки
- обладнання
- спеціальні інструменти
- комплектуючі
- контроль якості
У Китаї постачальники всіх цих категорій часто знаходяться в одній великій промисловій екосистемі.
Ви можете працювати не з однією фабрикою, а з цілою мережею виробників.
Саме ця глибина ланцюга постачання є однією з причин, чому Китай залишається складним для повної заміни.
І тут є дуже показовий факт.
У 2025 році Китай залишався найбільшим джерелом імпорту для самого В'єтнаму — близько $186 млрд. Значна частина імпорту пов'язана з виробничими ресурсами та капітальними товарами.
Виходить цікава ситуація:
В'єтнам конкурує з Китаєм за виробництво готової продукції, але водночас активно використовує китайські компоненти, обладнання та матеріали.
Тому говорити про повне протиставлення цих двох країн не зовсім правильно.
У багатьох випадках вони не замінюють одна одну.
Вони працюють у межах одного ланцюга постачання.
Китай + В'єтнам: не конкуренти, а частини однієї моделі
Саме тут для підприємця відкривається найцікавіша можливість.
Не обов'язково вибирати:
Китай АБО В'єтнам.
Можна побудувати модель:
Китай + В'єтнам.
Наприклад:
- Китай → компоненти → В'єтнам → виробництво/складання → готовий товар → Україна або інший ринок
- Китай → основний асортимент; В'єтнам → альтернативний виробник окремої категорії
- Китай → основний постачальник; В'єтнам → резервний виробничий майданчик
Це вже не просто пошук дешевої фабрики.
Це управління ризиками та побудова supply chain.
А чи справді В'єтнам дешевший?
Ось тут підприємці часто роблять одну з найбільших помилок.
Вони знаходять фабрику у В'єтнамі, бачать нижчу ціну і роблять висновок:
«Отже, виробляти там вигідніше».
Але ціна фабрики — це тільки одна частина економіки.
Потрібно врахувати:
ціна виробництва + MOQ + упаковка + контроль якості + внутрішня доставка + міжнародна логістика + митні платежі + документи + сертифікація + строки + вартість заморожених коштів.
І тільки після цього можна говорити про реальну собівартість.
У міжнародній торгівлі важлива не ціна на заводі.
Важлива кінцева собівартість товару у вашій точці призначення.
Ціна — це те, що ви платите. Цінність — те, що ви отримуєте.
- Воррен Баффет
Для імпортера це правило особливо актуальне.
Фабрика може запропонувати нижчу ціну, але якщо вам доведеться чекати довше, замовляти більшу мінімальну партію, оплачувати додаткову логістику або працювати з дорожчими компонентами, перевага може зникнути.
У яких категоріях В'єтнам особливо цікавий?
Одяг і текстиль
Це один із традиційно сильних напрямків країни.
За даними уряду В'єтнаму та статистичних органів, текстиль і одяг залишаються серед ключових експортних категорій.
Для українського бізнесу В'єтнам може бути цікавим для:
- fashion-брендів
- виробників одягу
- спортивного одягу
- взуття
- аксесуарів
- текстильної продукції
Особливо якщо підприємцю важлива не тільки мінімальна ціна, а й виробнича спеціалізація.
Меблі та деревообробка
В'єтнам має сильну експортну базу у виробництві меблів та продукції з дерева.
Для компаній, які працюють із меблями, предметами інтер'єру або товарами для дому, це один із напрямків, який варто включати до порівняння.
Але знову ж таки — оцінювати потрібно не тільки ціну фабрики.
Великогабаритний товар може мати зовсім іншу логістичну економіку.
Електроніка
Це одна з найбільш динамічних категорій.
Експорт електроніки, комп'ютерів та комплектуючих у 2025 році перевищив $107 млрд.
Але тут потрібно особливо уважно дивитися на структуру виробництва.
Великий експорт готової електроніки не означає, що всі компоненти виробляються всередині країни.
Саме тому для складного товару потрібно аналізувати весь ланцюг:
компоненти → виробник → складання → контроль якості → упаковка → логістика.
Де Китай залишається особливо сильним?
Китай має системну перевагу там, де потрібне поєднання:
масштабу + швидкості + великої кількості постачальників + доступу до компонентів + розвиненої логістики.
Це особливо важливо для:
- електроніки
- промислового обладнання
- комплектуючих
- акумуляторів
- товарів широкого вжитку
- складних виробів
- продукції з великою кількістю компонентів
- великих серій
І ця перевага не зникла через появу альтернативних виробничих центрів.
Навпаки, актуальні дані показують, наскільки складно повністю відтворити китайську екосистему в іншій країні. У вересні 2026 року Reuters повідомляв про компанії, які після перенесення частини виробництва з Китаю знову переглядали свої рішення через складність відтворення китайської мережі постачальників, доступності кваліфікованої робочої сили, енергопостачання та масштабу виробництва.
Це не означає, що В'єтнам не конкурентний.
Це означає, що перенести виробництво — набагато складніше, ніж знайти фабрику з нижчою ціною.
Що це означає для українського бізнесу?
Якщо ви вже імпортуєте з Китаю, не обов'язково одразу змінювати країну.
Почніть із аналізу.
Запитайте себе:
- Чи підходить моєму товару В'єтнам?
- Чи є там виробники потрібної спеціалізації?
- Який MOQ?
- Яка якість?
- Які строки виробництва?
- Де виробляються компоненти?
- Скільки коштуватиме доставка?
- Якою буде кінцева собівартість?
- Чи зміниться маржа?
- Чи виправдана диверсифікація постачання?
Тільки після цього має сенс приймати рішення.
Корисна порада: порівнюйте не країни, а конкретні моделі
Не потрібно ставити питання:
«Китай кращий за В'єтнам?»
Це неправильна постановка задачі.
Порівнювати потрібно конкретні сценарії.
Наприклад:
Сценарій 1 — Китай
Фабрика → контроль якості → доставка → митне оформлення → склад в Україні.
Сценарій 2 — В'єтнам
Фабрика → контроль якості → внутрішня логістика → міжнародна доставка → митне оформлення → склад в Україні.
Сценарій 3 — Китай + В'єтнам
Компоненти з Китаю → виробництво у В'єтнамі → міжнародна доставка → Україна.
Після цього порівнюємо:
ціну + MOQ + строки + якість + ризики + логістику + оборотність коштів + кінцеву собівартість.
І тільки тоді стає зрозуміло, яка модель дійсно працює для бізнесу.
Що може зробити ALISA?
Саме на цьому етапі підприємцю часто потрібен не просто логіст.
Потрібно розкласти всю модель поставки по цифрах і процесах.
У ALISA ми можемо допомогти бізнесу проаналізувати варіанти закупівлі та логістики, знайти оптимальну модель поставки, порівняти напрямки та прорахувати економіку імпорту.
Якщо ви вже працюєте з Китаєм і думаєте:
«Можливо, частину товарів варто виробляти у В'єтнамі?»
— не обов'язково одразу переносити виробництво.
Спочатку варто зробити порівняльний прорахунок.
Ми можемо допомогти оцінити:
- країну та модель виробництва
- потенційних постачальників
- MOQ
- строки
- логістику
- митні витрати
- кінцеву собівартість
- ризики
- доцільність моделі China + 1
Тобто завдання не в тому, щоб переконати вас перейти з Китаю у В'єтнам.
Завдання — знайти модель, у якій сходиться економіка саме вашого бізнесу.
Якщо ви бачите у В'єтнамі потенційного постачальника або вже отримали комерційну пропозицію, не поспішайте робити висновок лише за ціною фабрики.
Перед рішенням порівняйте повну собівартість поставки.
Якщо самостійно складно врахувати всі змінні, передайте прорахунок фахівцям.
ALISA може допомогти порівняти Китай і В'єтнам під конкретний товар та показати, як змінюється економіка поставки.
У результаті ви отримуєте не абстрактну відповідь:
«В'єтнам дешевший»
або
«Китай кращий»,
а конкретний розрахунок під вашу модель бізнесу.
В'єтнам справді стає дедалі важливішою частиною глобального виробництва.
У 2025 році країна досягла близько $930 млрд товарообігу, а експорт електроніки, комп'ютерів та комплектуючих перевищив $107 млрд.
Водночас Китай залишається найбільшим джерелом імпорту для В'єтнаму — близько $186 млрд у 2025 році.
Ці цифри добре показують головну тенденцію:
світова торгівля не обов'язково рухається від Китаю до В'єтнаму. Вона стає більш диверсифікованою та взаємопов'язаною.
Тому для українського бізнесу правильна стратегія може виглядати по-різному.
Для когось це буде Китай.
Для когось — В'єтнам.
Для когось — China + 1.
А для когось — поєднання кількох країн у межах одного ланцюга постачання.
Головне — не вибирати країну лише тому, що там «дешевша фабрика».
Спочатку потрібно зрозуміти:
скільки коштує весь шлях товару, скільки часу займає поставка, які є ризики та скільки бізнес реально заробить після всіх витрат.
Саме з цього починається професійна стратегія міжнародного постачання.